作词 : Игорь Татаренко
作曲 : Роман Непомящий
О Боже наскільки ти неземна
Пьянка мов солодкий ковток вина
Здається шукав тебе тисячу літ
Не заючи навіть твого ім’я
В очах твоїх встиг потонути я
В тобі стільки хімії
Що втриматись не зміг
Скажи як у своїх тенетах
Мене назавжди полонина
Ти немов з іншої планети
В мої обійми долетіла
І вкрала моє сердце вкрала моє тіло
Теплом своїм зігріла…
Як від тебе збожеволів
Мені досі не відомо
Ти в моє спокійне море
Увірвалась диким штормом
Я відірваний від світу
Не належу я нікому
Я віднині твій романтик
Що блукає диким штормом
О Боже наскільки ти неземна
Коли весела й навіть коли сумна
Яка ти насправді є не знає ніхто
Дарована небом на все життя
Не грішна для мене і не свята
Виднині лише моя…питаю за що
Я поринаю в твої очі
В них камнем падаю донизу
Я мов замріяний Давінчі
Малюю свою Мона Лізу
Тебе мою тендітну усміхнену і ніжну
І завжди таку різну...
作词 : Игорь Татаренко
作曲 : Роман Непомящий
О Боже наскільки ти неземна
Пьянка мов солодкий ковток вина
Здається шукав тебе тисячу літ
Не заючи навіть твого ім’я
В очах твоїх встиг потонути я
В тобі стільки хімії
Що втриматись не зміг
Скажи як у своїх тенетах
Мене назавжди полонина
Ти немов з іншої планети
В мої обійми долетіла
І вкрала моє сердце вкрала моє тіло
Теплом своїм зігріла…
Як від тебе збожеволів
Мені досі не відомо
Ти в моє спокійне море
Увірвалась диким штормом
Я відірваний від світу
Не належу я нікому
Я віднині твій романтик
Що блукає диким штормом
О Боже наскільки ти неземна
Коли весела й навіть коли сумна
Яка ти насправді є не знає ніхто
Дарована небом на все життя
Не грішна для мене і не свята
Виднині лише моя…питаю за що
Я поринаю в твої очі
В них камнем падаю донизу
Я мов замріяний Давінчі
Малюю свою Мона Лізу
Тебе мою тендітну усміхнену і ніжну
І завжди таку різну...