作词 : Юрій Бондарчук
作曲 : Юрій Бондарчук
Смерть, наче муху, зненацька спіймала у русі
і прогриміла, звісткою валячи з ніг.
Я хотів пригадати останню зустріч з бабусею,
та, на жаль, пригадати ніяких подробиць не зміг.
Не зринали у пам‘яті жодні моменти веселі,
у очах набиралися сльози, ніби на дим.
Я закінчив той день у екзилі, тобто в екселі.
Смерть — урочище мертвих, скорботу лишіть живим.
І якраз на вихідні я збирався за місто
чи на виставку, що в голові зостанеться без назви.
В такі дні іще довшою нам видається відстань.
В такі дні як ніколи жорстоко проноситься час.
作词 : Юрій Бондарчук
作曲 : Юрій Бондарчук
Смерть, наче муху, зненацька спіймала у русі
і прогриміла, звісткою валячи з ніг.
Я хотів пригадати останню зустріч з бабусею,
та, на жаль, пригадати ніяких подробиць не зміг.
Не зринали у пам‘яті жодні моменти веселі,
у очах набиралися сльози, ніби на дим.
Я закінчив той день у екзилі, тобто в екселі.
Смерть — урочище мертвих, скорботу лишіть живим.
І якраз на вихідні я збирався за місто
чи на виставку, що в голові зостанеться без назви.
В такі дні іще довшою нам видається відстань.
В такі дні як ніколи жорстоко проноситься час.