作词 : Типусяк Андрій
作曲 : Типусяк Андрій
Ой піду я, ненько, взавтра раненько,
Та й вскопаю градку на грушу, на грушу.
Ой піду я, ненько, взавтра раненько,
Та й посадю грушу, на градці, на градці.
А вже моя груша ізійшла, ізійшла,
А вже моя груша зацвила, зацвила,
А вже моя груша хороша, хороша,
А вже моя груша ось така, ось така.
(Груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша!)
(Груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша!)
Ой зайчику, горобчику, не ходи по городчику,
Та скажи ти соловейку, щоб не тьохкав та раненько.
Йо щоб була та ся груша милому, щоб гріла душу
Та свою то молодую не забув повік такую.
Ой зайчику, горобчику, не ходи по городчику,
Та скажи ти соловейку, щоб не тьохкав та раненько.
Йо щоб була та ся груша милому, щоб гріла душу
Та свою то молодую не забув повік такую.
Бо вже моя груша ізійшла, ізійшла,
Бо вже моя груша зацвила, зацвила,
Бо вже моя груша хороша, хороша,
Бо вже моя груша ось така, ось така.
А як осінь стала,
В груши листя впало,
І те сє кохання,
Як не наставало.
(Груша, груша, груша, груша)
作词 : Типусяк Андрій
作曲 : Типусяк Андрій
Ой піду я, ненько, взавтра раненько,
Та й вскопаю градку на грушу, на грушу.
Ой піду я, ненько, взавтра раненько,
Та й посадю грушу, на градці, на градці.
А вже моя груша ізійшла, ізійшла,
А вже моя груша зацвила, зацвила,
А вже моя груша хороша, хороша,
А вже моя груша ось така, ось така.
(Груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша!)
(Груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша, груша!)
Ой зайчику, горобчику, не ходи по городчику,
Та скажи ти соловейку, щоб не тьохкав та раненько.
Йо щоб була та ся груша милому, щоб гріла душу
Та свою то молодую не забув повік такую.
Ой зайчику, горобчику, не ходи по городчику,
Та скажи ти соловейку, щоб не тьохкав та раненько.
Йо щоб була та ся груша милому, щоб гріла душу
Та свою то молодую не забув повік такую.
Бо вже моя груша ізійшла, ізійшла,
Бо вже моя груша зацвила, зацвила,
Бо вже моя груша хороша, хороша,
Бо вже моя груша ось така, ось така.
А як осінь стала,
В груши листя впало,
І те сє кохання,
Як не наставало.
(Груша, груша, груша, груша)