作词 : Тибулевич Євгеній Олександрович
作曲 : Антонюк Мирослав Сергійович
Я так втомився сумувати
Геть це все від душі
Думки мої наче комета
Летять собі у чужині
Геть це все
Летять собі у чужині
Летять собі у чужині
Не треба більше слів
Голос в тишині
Не помітять якщо в темряві
В пустій кімнаті
Слухають лиш стіни
Слухають лиш стіни
Лиш стіни
Збагнути, що можемо літати
Хоч й на землі
На відстані до якої рукою подати
Збагнути, що нам є що повертати
Повернемось до рідної хати
Рідного краю
Завжди мріяли мати
Можливість зламати сумління грати
Грати, грати
Тяжко, сумно
Іди вперед
Бездумно
Не треба тобі більше ніхто
Дехто, буде казати , що ти ніхто
Закриті двері
Відчини вікно
Все одно, що думає суспільство
Якщо добре тобі наодинці
Головне рухати свої сідниці
Збагнути, що можемо літати
Хоч й на землі
На відстані до якої рукою подати
Збагнути, що нам є що повертати
Повернемось до рідної хати
Рідного краю
Завжди мріяли мати
Можливість зламати сумління грати
Грати, грати
作词 : Тибулевич Євгеній Олександрович
作曲 : Антонюк Мирослав Сергійович
Я так втомився сумувати
Геть це все від душі
Думки мої наче комета
Летять собі у чужині
Геть це все
Летять собі у чужині
Летять собі у чужині
Не треба більше слів
Голос в тишині
Не помітять якщо в темряві
В пустій кімнаті
Слухають лиш стіни
Слухають лиш стіни
Лиш стіни
Збагнути, що можемо літати
Хоч й на землі
На відстані до якої рукою подати
Збагнути, що нам є що повертати
Повернемось до рідної хати
Рідного краю
Завжди мріяли мати
Можливість зламати сумління грати
Грати, грати
Тяжко, сумно
Іди вперед
Бездумно
Не треба тобі більше ніхто
Дехто, буде казати , що ти ніхто
Закриті двері
Відчини вікно
Все одно, що думає суспільство
Якщо добре тобі наодинці
Головне рухати свої сідниці
Збагнути, що можемо літати
Хоч й на землі
На відстані до якої рукою подати
Збагнути, що нам є що повертати
Повернемось до рідної хати
Рідного краю
Завжди мріяли мати
Можливість зламати сумління грати
Грати, грати