作词 : Балагура Богдан Олександрович
作曲 : Богдан Балагура
Я тебе бачу
Я тебе чую
Ти є моя любов
Скільки потрібно
Будемо ми
Це не сон
Приїжає потяг - вийшов я, іду і знову сам
По дорозі ходять люди усміхаються не нам
Захотів я знову сісти в той вагон поринуть в сон
Провідниця щоби принесла із чаєм кардамон
Це все минуло, це все минуло і не страшно
Залишатись в цьому місті сенсу я не знайшов Спочатку, але я побачив тебе і мурашки по тілі Заграли шалено у футбол.
Змінюється час, та не змінюються люди.
Я тебе бачу
Я тебе чую
Ти є моя любов оу
Скільки потрібно
Будемо вільні
І поринаєм в сон
Якби жив без тебе, то би я тебе не знав
Отакі лиш компліменти тобі дарував
Ти хотіла трохи більше до кишені радості
І щоби ми жили разом аж до старості
Так це слова наївні юного хлопчини
Який просто загубився в ароматах іншої людини,
Запитати хоче хоть когось чи правильно ми чиним,
Відчувати смак губ коли вони стають німими.
Я тебе бачу скрізь тут там в обличчях перехожих
В голові яких давно не порох ожив
Не здатні слова пострілом поцілити в міраж
Я тебе чую звук долинає ніби -то з колонок
Це поки граю в карти й маю туз колоди
Але не козирний, маю інші, він не наш
Змінюється час, та не змінюються люди
Так було завжди, в мене іншої не буде
Змінюється час, та не змінюються люди
Так було завжди, часу іншого не буде.
Я тебе бачу
作词 : Балагура Богдан Олександрович
作曲 : Богдан Балагура
Я тебе бачу
Я тебе чую
Ти є моя любов
Скільки потрібно
Будемо ми
Це не сон
Приїжає потяг - вийшов я, іду і знову сам
По дорозі ходять люди усміхаються не нам
Захотів я знову сісти в той вагон поринуть в сон
Провідниця щоби принесла із чаєм кардамон
Це все минуло, це все минуло і не страшно
Залишатись в цьому місті сенсу я не знайшов Спочатку, але я побачив тебе і мурашки по тілі Заграли шалено у футбол.
Змінюється час, та не змінюються люди.
Я тебе бачу
Я тебе чую
Ти є моя любов оу
Скільки потрібно
Будемо вільні
І поринаєм в сон
Якби жив без тебе, то би я тебе не знав
Отакі лиш компліменти тобі дарував
Ти хотіла трохи більше до кишені радості
І щоби ми жили разом аж до старості
Так це слова наївні юного хлопчини
Який просто загубився в ароматах іншої людини,
Запитати хоче хоть когось чи правильно ми чиним,
Відчувати смак губ коли вони стають німими.
Я тебе бачу скрізь тут там в обличчях перехожих
В голові яких давно не порох ожив
Не здатні слова пострілом поцілити в міраж
Я тебе чую звук долинає ніби -то з колонок
Це поки граю в карти й маю туз колоди
Але не козирний, маю інші, він не наш
Змінюється час, та не змінюються люди
Так було завжди, в мене іншої не буде
Змінюється час, та не змінюються люди
Так було завжди, часу іншого не буде.
Я тебе бачу