作词 : Гоцко Василь
作曲 : Гоцко Василь
Де чекання плело павутину свою,
Де капнула сльоза після слова «Люблю!».
Туди, де погляд сам про все говорив,
Де він мрію із сну для тебе випустив.
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів.
Ти повернешся назад,
І вже не буде нікого коло берега твого.
Там, де він тебе зігрів.
Де ранок зустріла в його обіймах,
Де вогник горів у холодних стінах.
Туди, де поцілунок у вічність зростав.
Туди, де твій рай тільки спогадом став.
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів.
Ти повернешся назад,
І вже не буде нікого коло берега твого.
Там, де він тебе зігрів.
Не зустрінеш його очей,
Не прочитаєш його думок,
Не відчуєш його рук,
Не почуєш теплих слів,
Не заснеш у його посмішці...
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів.
Ти повернешся назад,
І вже не буде нікого коло берега твого.
Там, де він тебе зігрів.
作词 : Гоцко Василь
作曲 : Гоцко Василь
Де чекання плело павутину свою,
Де капнула сльоза після слова «Люблю!».
Туди, де погляд сам про все говорив,
Де він мрію із сну для тебе випустив.
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів.
Ти повернешся назад,
І вже не буде нікого коло берега твого.
Там, де він тебе зігрів.
Де ранок зустріла в його обіймах,
Де вогник горів у холодних стінах.
Туди, де поцілунок у вічність зростав.
Туди, де твій рай тільки спогадом став.
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів.
Ти повернешся назад,
І вже не буде нікого коло берега твого.
Там, де він тебе зігрів.
Не зустрінеш його очей,
Не прочитаєш його думок,
Не відчуєш його рук,
Не почуєш теплих слів,
Не заснеш у його посмішці...
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів.
Ти повернешся назад,
І вже не буде нікого коло берега твого.
Там, де він тебе зігрів.