作词 : Diulo-Ihor Tar
作曲 : Diulo-Ihor Tar
Знов ці стіни зажали мене,
і не раз ці кляті думи зжирали мене.
Через серце я подужав зажати любов
та ненависть вже підрізав кривавим ножем.
Знов ці ліки убили мене,
і не раз я завше думав, що печаль ця мине.
Через мозок я подужав віддати свій сенс
та на спині вже готовий протаскати свій хрест.
Хто б знав, що у моїх грудях може бути темно
і не чемно вже питати в чому кляте зло.
Урок не виніс я додому бо будинок вже полишив.
Ой убого!
Хочу впертись, та ці стіни провалились,
а я встиг повінчатись з безбогом, бездухом, за лугом,
бездушно, в протест душам.
Тут душно, не пущу, не пущу.
Проти-проти протиріччя.
Проти річки.
Проти всіх я.
Промінь світла просить дійсність протиріччя
Проти-проти-проти всіх я.
Проти річки промінь світла просить дійсніть протиріччя.
Зажали мене.
Зіжрали мене.
Зажати любов.
Кривавим ножем.
Давай потрапимо до долу,
де причини всі забуті.
Уті-тюті каже деградована природа мати ось цим гласлом.
Походу заблукав нас пастор вчасно.
Походу я із Вами танцюватиму це танго.
Класно!
Може і побачимо ми ціль, бо ці вітрила на несуть,
а за бортом кричать: от вони не сцуть, от вони не сцуть.
Знов ці стіни зажали мене,
і не раз ці кляті думи зжирали мене.
Через серце я подужав зажати любов
та ненависть вже підрізав кривавим ножем.
Знов ці ліки убили мене,
і не раз я завше думав, що печаль ця мине.
Через мозок я подужав віддати свій сенс
та на спині вже готовий протаскати свій хрест.
(х3) І не раз я завше думав, що печаль ця мине.
Проти-проти протиріччя.
Проти річки.
Проти всіх я.
Промінь світла просить дійсність протиріччя
作词 : Diulo-Ihor Tar
作曲 : Diulo-Ihor Tar
Знов ці стіни зажали мене,
і не раз ці кляті думи зжирали мене.
Через серце я подужав зажати любов
та ненависть вже підрізав кривавим ножем.
Знов ці ліки убили мене,
і не раз я завше думав, що печаль ця мине.
Через мозок я подужав віддати свій сенс
та на спині вже готовий протаскати свій хрест.
Хто б знав, що у моїх грудях може бути темно
і не чемно вже питати в чому кляте зло.
Урок не виніс я додому бо будинок вже полишив.
Ой убого!
Хочу впертись, та ці стіни провалились,
а я встиг повінчатись з безбогом, бездухом, за лугом,
бездушно, в протест душам.
Тут душно, не пущу, не пущу.
Проти-проти протиріччя.
Проти річки.
Проти всіх я.
Промінь світла просить дійсність протиріччя
Проти-проти-проти всіх я.
Проти річки промінь світла просить дійсніть протиріччя.
Зажали мене.
Зіжрали мене.
Зажати любов.
Кривавим ножем.
Давай потрапимо до долу,
де причини всі забуті.
Уті-тюті каже деградована природа мати ось цим гласлом.
Походу заблукав нас пастор вчасно.
Походу я із Вами танцюватиму це танго.
Класно!
Може і побачимо ми ціль, бо ці вітрила на несуть,
а за бортом кричать: от вони не сцуть, от вони не сцуть.
Знов ці стіни зажали мене,
і не раз ці кляті думи зжирали мене.
Через серце я подужав зажати любов
та ненависть вже підрізав кривавим ножем.
Знов ці ліки убили мене,
і не раз я завше думав, що печаль ця мине.
Через мозок я подужав віддати свій сенс
та на спині вже готовий протаскати свій хрест.
(х3) І не раз я завше думав, що печаль ця мине.
Проти-проти протиріччя.
Проти річки.
Проти всіх я.
Промінь світла просить дійсність протиріччя